Пеппі Довгокоса зустрічає тата і братика

я і Сергійко

До нас приїхав тато з моїм братом. Тато називається Сергій, брат Сергійко, то що тепер у нас повна хата Сергіїв. За ті дні поки ми тут, всі гарно відпочили. Наприклад, часто гуляли по Набережній. Там ми стрибали на батуті, я зробила сальто. Каталися в шариках по воді. Сергійко стріляв у тирі, як на перший раз, досить успішно. Ще ми їздили в Лівадію. Там боролися з хвилями, потім звідтой пішли на „Дельфін” (це пляж у Ялті), де боротьба продовжувалася, при чому на користь хвиль. Нас молотило як в пральній машинці (це казав тато). Але цей допис як все-таки пишу, значить лишилась жива. Моє молотиво чуть не закінчилося обстриганням, бо у волоссі застрягли підводні бур’яни.  

Вчора ходили в кіно на мультик „Шевели ластами”. Він про черепашку, яка шукала неіснуючого острова, натомість знайшла свою любов та друга. 

Тільки одна погана новина. У нас хворенький наш котик Костик. У нього поранено вушко. Всі казали, що він якийсь породистий, бо в нього були дуже гарні вушка. А тепер він з одним. Але все одно ми його дуже любимо. 

Костик, ще з обома вушками...

Ще у нього болить лапка і рана на спинці. Але я думаю, що він скоро видужає і вже буде обережнішим. 

Вчора мій тато з Сашею та тьотьою Свєтою поклали лінолеум. Тепер по підлозі приємніше ходити, а Саші легше кедрові голочки вимітати з хати. 

Все.