Пеппі Довгокоса святкує празник

Сьогодні в нашому селі Гермаківці празник. Я дуже люблю Гермаківку. Вона була відома своїм дендропарком так само як Кривче Кришалевою печерою. Ще одна нова подія: у нас відкрили костьол.

Це найбільша подія за останні десять років! Празник у нас святкують так: спочатку ми ідемо до церкви, там продають всякі сувеніри. Потім святкова обідо-вечеря. 

Ще в нашій сім'ї з'явився новий блогер. Це Сергійко. Хочу його прорекламувати. І раджу відвідати його блог. 

Пеппі Довгокоса зустрічає тата і братика

я і Сергійко

До нас приїхав тато з моїм братом. Тато називається Сергій, брат Сергійко, то що тепер у нас повна хата Сергіїв. За ті дні поки ми тут, всі гарно відпочили. Наприклад, часто гуляли по Набережній. Там ми стрибали на батуті, я зробила сальто. Каталися в шариках по воді. Сергійко стріляв у тирі, як на перший раз, досить успішно. Ще ми їздили в Лівадію. Там боролися з хвилями, потім звідтой пішли на „Дельфін” (це пляж у Ялті), де боротьба продовжувалася, при чому на користь хвиль. Нас молотило як в пральній машинці (це казав тато). Але цей допис як все-таки пишу, значить лишилась жива. Моє молотиво чуть не закінчилося обстриганням, бо у волоссі застрягли підводні бур’яни.  

Вчора ходили в кіно на мультик „Шевели ластами”. Він про черепашку, яка шукала неіснуючого острова, натомість знайшла свою любов та друга. 

Тільки одна погана новина. У нас хворенький наш котик Костик. У нього поранено вушко. Всі казали, що він якийсь породистий, бо в нього були дуже гарні вушка. А тепер він з одним. Але все одно ми його дуже любимо. 

Костик, ще з обома вушками...

Ще у нього болить лапка і рана на спинці. Але я думаю, що він скоро видужає і вже буде обережнішим. 

Вчора мій тато з Сашею та тьотьою Свєтою поклали лінолеум. Тепер по підлозі приємніше ходити, а Саші легше кедрові голочки вимітати з хати. 

Все.

Пеппі Довгокоса дивиться мультики

Коли я ще була хвора, то надивилася багато мультфільмів. Як я їх дивилась, то думала, що всі вони мені подобаються. Але пізніше виявилося, що деякі я можу покритикувати. 

Наприклад, "Лотта з містечка винахідників". Там мали б бути надзвичайні пригоди, але вони відбулися в кінці фільму і тривали не більше п'яти хвилин. 

Мені здалося, що те ж саме було у мультику "Дон Кіхот у чарівній країні". В описі було написано, що Дон Кіхот потрапляє у чарівну бібліотеку, але в ту бібліотеку він попав тільки у кінці фільму і зовсім не заходив у книжки, як мало б бути. 

Ще я дивилась мультик "Принцеса і жаба" про просту дівчину і принца, яких перетворили на жаб. І тільки поцілунок справжньої принцеси міг їх врятувати. Мені дуже шкода, що вони таки перетворилися на людей. Краще б вони залишилися жабами і відкрили свій власний підводний ресторан. 

Ще я дивилась "Коти аристократи". Він дуже веселий і цікавий. Мені він сподобався тим, що він би сподобався нашому котику. 

І нарешті, мультик, який мені найбільше сподобався. Він називається "Пригоди Десперо". Там розповідається про мишку з великими вухами, яка була хороброю, чесною, благородною. Це пригодницький і цікавий мультфільм. Найбільш вражаючий епізод: коли мишка зі своїм другом щуром рятує принцесу. 

Пеппі Довгокоса танцює з усіма

Перед тим, як мені робили операцію, я була на концерті "Танцюють всі". Це було для мене несподіванкою, бо був звичайний день і я гралася в дворі зі своєю товаришкою Сонею. Тут мене покликала Саша. Вона сказала, що я іду на концерт. Я трошки зраділа, але сильно, концерти мене вже замахали. І тут я почула, що я іду на "Тв"!!! За три хвилини я була розчесана, у своєму коронному білому платті і перлиновою сумочкою у зубах. Вперше в житті я не хотіла їсти, бо поспішала на концерт. Повела мене Алла, яка була рада навіть більше ніж я. 

з Аллою

На шоу було двадцять фіналістів зі своїми найкращими номерами. Зокрема мені сподобався танець з комахами і повітряний номер Наталі. В кінці програми ми брали автографи і фотографувались. Ось таке в мене було перед операційне підбадьорення. Хоч операції воно не допомогло.  

з Колею

Ілона та Ілона

з Женєю і Катею

з Сергієм

і ще раз

Пеппі Довгокоса в лікарні

це я перед операцією

Сьогодні мені зробили операцію. Вирізали аденоїди. Не знаю, що таке "ція", але "опера" там точно була. Ті, хто проходив повз лор-відділення чули мій безплатний концерт. Ще мені перед тим робили "кукушку". Від того, що я там накукукала, мені здається, що жити я маю довго. Зате тепер я дихаю через ніс і рада. Плюс попався хороший лікар, без всяких там сюсюкань. 

Пеппі Довгокоса розглядає картини

Немири разом

До нас приїхала сім'я Немир - Володимир і Катерина. Вони художники, а Катерина ще й кераміст. Це перші художники, з якими я познайомилась, тому я хочу про них написати. Володимир - дотепний. Перед виставкою він нервував і часом сварився з Катериною. Але було видно, що вони - хороша сім'я і просто нервували. Він дуже турботливий. Завжди коли ми переносили стіл, він підбігав до нас з кросвордом і казав: "Я тільки-тільки збирався вам допомогти". Володимир дуже спостережливий. Якось він побачив, що біля сусіднього будинку прикріплена дивна величезна труба. Він думав, що це сміттєпровід, але чогось вона крива. Ніхто не звертав на це уваги, аж поки Володимир не зауважив, що це напевне з першого разу не попали в дирку і прийшлося її скривити. 

Катерина серйозна. Ще вона дуже смачно готує. Особливо мені сподобались салатки, літній суп і відбивні. Також вона вчить мене малювати по джімайлу. Дала кілька порад і в мене стало виходити. Тож я їй дуже вдячна. 

ми з Катериною

Виставляли вони свої картини в Америці, Львові, Києві. І нарешті приїхали в музей Лесі Українки в Ялті. Всі ретельно готувалися. В перший день - прибирали в кімнаті. Потім три дні розвішували картини. І нарешті відкриття! Воно вдалося на славу. Картини всім сподобалися, в тому числі і мені. Зокрема, "Леся" і "Будинок з флюгерами". Якщо Ви, Немири, будете бачити цей допис, то бажаю Вам багато нових картин і виставок. 

Пеппі Довгокоса подорожує

Днями ми поїхали в загадковий Гурзуф. Там ми побували в музеї А. П. Чехова. Найбільше враження на мене справила остання кімната, там були меблі й паличка А. П. Чехова. Потім ми пішли на пляж. Володимирко виловив шість рибин і вісім крабів, Марійка підівчилася плавати.

Ще одна подорож до Ластівчиного Гнізда. Ми східцями піднялися до замку. Його тінь падала в море і здавалося, що під водою ще один замок. Ще там ми побачили ската. Але море було холодне, і ми попрямували в басейн, де купалися до вечора . Басейнів було два: дитячий і загальний. Ми талапалися, пірнали, міряли глибину. Потім ми погралися й повернулися додому, коли вже була ніч.
На жаль, Жирки вже поїхали. Тому наступний допис я буду писати про наших гостей-художників!